Розірвали простір музикою електрогітар, розгойдали сцену драйвом пекельного танцю, навернули сльози виконанням світових хітів і… отримали благословення на наукову діяльність. У стінах Житомирської політехніки відбулася урочиста посвята новоприбулих ліцеїстів, які не приховували своїх почуттів.

«Я відчула якусь благородність. Тепер я офіційно учасниця Наукового ліцею! Я можу навчатися! Це було моєю мрією весь останній рік, і я дуже пишаюся тим, що тепер я тут!», – ділиться своїми враженнями учениця 10 групи Анастасія Циганенко.

До свята Посвяти ліцеїсти готувалися натхненно, адже вже з перших днів навчання відчули, що Науковий ліцей стане невід’ємною і дуже приємною частиною їхнього життя.

«Насправді я і мої одногрупники дуже переживали напередодні посвяти. Але ми багато готувалися, ходили на репетиції, і тому, принаймні мені здається, ми гарно з цим впоралися. Від навчального року я очікую багато цікавих знайомств у ліцеї і, звісно ж, покращення рівня знань з усіх предметів. Дуже хочеться якнайшвидше «влитися» в нову компанію. Я відчуваю, що стану частиною родини цього ліцею і саме в цих стінах проведу справді прекрасний час», – говорить учениця 10 групи Ірина Фемілярська.

Прикметно, що за перший місяць навчання новоспечені ліцеїсти здружилися так, наче спільно опановують нові вершини науки вже не перший рік. Учні активно підтримували один одного протягом усього дійства. Один із ведучих свята настільки проникся командним духом, що в момент, коли з музичним номером вийшли його одногрупниці, спустився зі сцени в глядацьку залу й почав витанцьовувати запальний танець.

«Я вже раніше мав досвід у написанні сценаріїв свята, і тому відразу визвався на роль ведучого. Те, що сталося під час виступу дівчат, – це моя спонтанна імпровізація. Дуже захотів їх підтримати морально, допомогти виступити ще з більшою впевненістю і запалом», – не стримує емоцій учень 10 групи Андрій Зінковський.

Цьогоріч до великої ліцейної родини урочисто приєдналися аж п’ять нових груп ліцеїстів – юних, енергійних і сповнених мрій, готових писати власну історію.
Кожна група підготувала креативну «візитівку», у якій через слово та сценічні образи показала свої захоплення, прагнення й сподівання. Ну а найзворушливішим моментом стало, звісно ж, складання Присяги ліцеїста. Урочисті слова клятви назавжди залишаться у серцях учнів як символ честі, прагнення до знань і відповідальності перед Україною.