24 квітня у Науковому ліцеї Житомирської політехніки відбулася міждисциплінарна наукова конференція здобувачів освіти «Діалог культур: від традицій до трендів». Учасники розглянули культуру як живий простір, у якому переплелися мова, мистецтво, пам’ять та ідентичність. Доповідачі представили дослідження, які охоплювали різні епохи та географії – від середньовічних монет Житомирщини до сучасних мовних стратегій в Instagram, від депортації кримських татар 1944 року до еволюції джазу як голосу афроамериканської свободи. Незважаючи на різноманітність тем, усі виступи об’єднувала спільна ідея: культура – це те, що залишається, коли все інше намагаються відняти.
Конференція була організована у чотири тематичні блоки, кожен із яких мав власну внутрішню логіку і плавно переходив у наступний. Перший присвятили живій народній мові та її руху від мікро до макро – від позивних як нової фольклорної традиції до мови держави на міжнародній арені. Серветник Поліна дослідила трансформацію народної номінативної традиції через позивні українських військових, Козлюк Дарина – мовні стратегії в Instagram та їхній психологічний ефект на аудиторію, а Федорук Каріна розповіла про зарубіжні гастролі Української республіканської капели (УНР, 1919–1924).
Другий блок об’єднав три виступи про репресії та катастрофи – від сучасного окупованого Криму до депортації 1944 року та Чорнобиля 1986-го. Бакальчук Вадим дослідив репресивну політику в окупованому Криму та стратегії представництва кримськотатарських політв’язнів у мистецтві й медіа впродовж 2014–2025 років. Пешко Анна, Ватага Ксенія, Логінова Софія та Чорна Марія представили спільну доповідь про депортацію кримських татар 1944 року, а Іщук Єлізавєта та Баранець Еліна розглянули Чорнобильську катастрофу як частину колективної травми.
Після важкого другого блоку третій став простором для осмислення. Ганжа Єлизавета простежила еволюцію афроамериканської ідентичності через музичну культуру, представивши джаз як звуковий портрет свободи, а Головня Аліна розповіла про Дрезденську галерею старих майстрів як феномен культурної спадщини, що зберегла красу всупереч століттям потрясінь.
Завершальний блок рухався від загального до локального. Усачова Олександра дослідила історію, культуру та сучасне становище корінних народів Сполучених Штатів, Майківець Марина та Краснобока Юлія – культурні пам’ятки США, а Яцюк Тетяна повернула погляд додому: її доповідь про нумізматичні пам’ятки півдня Житомирської області стала своєрідним матеріальним підсумком усієї конференції – буквальним слідом минулого, захованим у рідній землі.
Між блоками учасники мали можливість обговорити почуте, адже формат конференції свідомо передбачав простір для живого діалогу. Географія досліджень охопила Україну, США, Німеччину, Крим і Житомирщину, а хронологія – від середньовічних монет до Instagram-стратегій сьогодення. Міждисциплінарний підхід дозволив поєднати лінгвістику, культурологію, мистецтвознавство, історію та медіастудії в єдиному науковому просторі.
Майже всі роботи були представлені англійською мовою, що стало додатковим свідченням академічного рівня конференції та готовності ліцеїстів працювати в міжнародному науковому просторі.
