Мовчати не можна – говори! 

Допомога поруч, лише потрібно наважитися на перший крок.

Проблема домашнього населення – це глобальна соціальна драма, яка виходить далеко за межі однієї країни. Люди часто воліють терпіти і приховувати болісні сторінки сімейного життя, побоюючись суспільного осуду та можливих наслідків.

Мовчання – не панацея. Навпаки, це добровільне ув’язнення у психологічній в’язниці, створеним кривдником. Звернення по допомогу – це не слабкість, а відважний крок до особистої свободи та відродження.

Кожна людина, яка наважується розірвати це коло насильства, фактично відстоює особисту гідність. Вона не просто розповідає про свою проблему, а й надихає інших знайти внутрішню силу звільнитися від аб’юзера, токсичних стосунків.

На сьогодні, ми маємо рівні можливості і права в більшості сфер нашого життя. Сучасні тенденції показують послідовний рух до гендерної рівності як на законодавчому, професійному, освітньому та політичному рівнях.

Але попри надані  права та можливості – жінка залишається сам на сам, коли втрачає власну свободу, власну думку … себе. Стає  залежною від думок, ставлення, статусу, матеріальних благ. Опиняється в “пастці” власної нерішучості.

Чому жінки бояться сказати “я жертва домашнього насильства?” 

Відверто кажучи, знайти жінку, яка б розповіла про пережите, нелегко. Ті, котрі зазнали і душевних, і фізичних ран, не хочуть назагал говорити про пережите. В більшості випадків основними причинами, чому жінки бояться зізнатися, що вони знають домашнього населення є:

• Страх помсти з боку кривдника. Багато жінок побоюються, що після повідомлення про насильство агресія тільки посилиться.
• Економічна залежність. Часто жінка фінансово залежить від чоловіка і боїться залишитися без необхідних матеріальних благ.
• Психологічний тиск та маніпуляції. Кривдники часто применшують серйозність насильства, змушують жінку відчувати провину.
• Страх суспільного суду. Досі є актуальними стереотипи, що жінка “сама винна” або повинна “терпіти” заради дітей.
• Емоційна прив’язаність. Жінка може кохати чоловіка і сподіватися, що він зміниться.
• Страх втратити дітей. Багато жінок бояться, що можуть втратити опіку над дітьми.
• Брак підтримки та захисту. Недовіра до правоохоронних органів та системи захисту.

Але, незважаючи на всі “НІ”, настає час, коли говорять “ДОСИТЬ”. На жаль у кожного своя чаша терпіння і рано чи пізно вона переповнюється. Невпевненість, втома, депресія, ненависть, страх… – лише частина видимого айсбергу в круговерті насильства.

Кожна жінка варта більшого…

“Довго я мовчала, не зізнавалася про побої ні батькам, ні подругам. Доки не натрапила на сповідь жінки, яку чоловік мало не вбив. Її діти могли залишитися напівсиротами. Ви знаєте, ця розповідь настільки мене вразила, можливо, я навіть приміряла на себе роль героїні й вирішила діяти негайно”.

Жінки, що опинилися в ситуації насильства або стали його слідами, мають широкий спектр підтримки – від екстреної допомоги до комплексної реабілітації. Система захисту включає не лише формальні механізми, а й глибоку психологічну підтримку, надає інструменти для побудови нового, вільного від насильства життя. 

Спектр підтримки:

Екстрена допомога (підтримка телефонної лінії):

• 1547 – Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей
• 0 800 500 335 – Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації
• 102 – поліція

Правовий захист:

• Терміновий заборонний припис
• Безкоштовна правова допомога
• Захист у поліції та суді

Соціальна підтримка:

• Притулки для постраждалих
• Безкоштовна психологічна допомога
• Соціальні служби підтримки

Медична допомога:

• Безкоштовне обстеження
• Документування травм
• Психіатрична підтримка

Фінансова допомога:

• Державні соціальні виплати
• Допомога від громадських організацій
• Центри зайнятості

Психологічна підтримка:

• Індивідуальні консультації
• Групи підтримки
• Реабілітаційні програми

Кожен, хто здолав страх і розірвав ланцюги насильства, перетворюється на справжнього героя особистої свободи. Такий вчинок – це не просто особиста перемога, а потужне послання надії для інших, які досі живуть у тіні маніпуляцій та приниження.

Жінки, які наважилися на шлях боротьби з насильством демонструють неймовірну мужність – руйнують стереотипи, долають внутрішні бар’єри і залишаються живим прикладом того, що вихід завжди є. Їхня історія перетворюється на максимальну силу, що відкриває шлях до самоповаги та незалежності для тих, хто ще сумнівається у власній можливості змінити своє життя.

Головне – не мовчати та звертатися по допомогу!